- всунути
- —————————————————————————————всу́нутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
всунути — див. всувати … Український тлумачний словник
всунений — (усу/нений), всу/нутий (усу/нутий), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до всунути … Український тлумачний словник
втискати — I (утиска/ти), а/ю, а/єш і вти/скувати (ути/скувати), ую, уєш, недок., вти/снути (ути/снути), вти/сну, вти/снеш; мин. ч. вти/снув, вти/снула, вти/снуло і втис, вти/сла, вти/сло; док., перех. 1) у що. Натискаючи з силою, вдавлювати, заглиблювати… … Український тлумачний словник
засалабонити — ню, ниш, док., розм. Всадити, всунути, увіткнути, увігнати … Український тлумачний словник
спинточити — чу, чиш, док., діал. Втулити, всунути, увігнати, втиснути … Український тлумачний словник
уштурити — рю, риш, док., перех., зах., розм. Всунути, впхати … Український тлумачний словник
сягнути — сягну, неш, (сягати, сягам, гаш), Пр. Всунути руку до кишені. Сягла по пінязі і отдала му вшыткы … Словник лемківскої говірки
штуряти — штурям, ряш, рят, ряме, ряте, ряют, н. сп. штур!, штурте!, Вр. Вложити, всунути; занурити. Голову штурят до води. Штур вилы до сіна! … Словник лемківскої говірки